Тема “китів” і підліткових ігор зі смертю надзвичайно дражлива. Вона набатом відкликається в серцях усіх батьків. Тим не менш, дуже важливо зберігати спокій і не вимикати критичне мислення.
Я не буду торкатися теми “чи справді діти вступають в групи психічно здоровими й щасливими, а потім спеціально навчені люди змушують їх завдавати собі шкоди”. Давайте поговоримо про простішу і, так би мовити, вимірювану тему: висвітлення ситуації пресою. А ситуація тут уже давно перейшла межу “катастрофа”.
От, наприклад, зі свіжого. Агенція УНІАН, не якісь там вєстєфакти:
Що таке “можливе самогубство”? Чи можна сказати “поліція затримала на вулиці чоловіка й запобігла можливому пограбуванню крамниці”? Ні. Тому що запобігти можна тільки чомусь реальному, а не уявним наслідкам діяльності.
Далі. Чи пов’язані між собою два факти – дівчата пішли з дому і дівчата зареєструвалися в групі у Вконтакті? Ні. Чи пішли вони з дому, щоби заподіяти собі шкоди? Ні, вони прекрасно проводили час із однолітками.
Чи намагалися вони скоїти самогубство? Принаймні, зі статті ми не можемо отримати таких даних.
Поїхали далі. Перше, що впадає в око при погляді на сторінку – моторошне фото руки з видряпаним на ній зображенням кита. Можна подумати, що це – рука однієї з дівчат. Але елементарний гуглопошук по зображенню цю версію спростовує:
Тож перед нами звичайна маніпулятивна стаття, в якій факти пов’язано уявою автора (і, можливо, працівників правоохоронних органів), а фото взято “зі стелі”, щоби підвищити “розшарюваність”.
До розкручування теми з групами смерті долучилися і центральні, і регіональні ЗМІ. Адже діти – тема, яка викликає бурхливі емоції в більшості дорослих. Як думаєте, про що йдеться в цій статті?
Перше, що спадає мені на думку, – у лікарні дівчинку рятували після спроби самогубства. Але ні, просто пильні лікарі помітили в неї видряпаного кита на руці. Далі у статті йдеться про те, що в підлітка складна ситуація в родині, дівчинка дуже знервована і т.д., мамі рекомендували звернутися до психолога. Тож ситуація дуже неприємна, але – не про самогубство.
Між тим, солідніші видання висловлюються набагато обережніше. “Радіо Свобода” чесно пише – шукали історії, коли б дитина наклала на себе руки через примус із таємної групи, але не знайшли.
Навіщо ЗМІ це роблять?
Що відчуває людина, яка бачить новину про епідемію підліткових самогубств? Страх, занепокоєння, відразу й обурення. Вона хоче негайно вжити якихось заходів, щоби захистити свою дитину – та інших. І натискає кнопку “поділитися”. Таким чином збільшуючи кількість панікуючих батьків. Це замкнене коло можна перервати, якщо уважніше ставитися до текстів і розуміти, що вони часто пишуться для рейтингів, а не для задоволення інформаційних потреб суспільства.
Загалом, якщо ви дивитеся чи читаєте новину і відчуваєте сильні негативні емоції – найімовірніше, вами маніпулюють. Наприклад, отак:
Сайт “піднімає” торішню статтю, написану з купою фактичних помилок – для чого? Правильно, для того, щоби налякані дорослі, розбурхані хвилею інформації про підліткові самогубства, почали по новому колу нею ділитися – і покращили показники видання. І вони не самотні. Звідси, наскільки я розумію, автор черпав натхнення:
Коментарі астрологів, ретроградний Меркурій та брехлива статистика, “вотетовсьо”. Ну і страшне третє місце серед причин смерті, яких, власне, лише три і є. Але ні, цю тему можна розвивати і не соромитися:
Звідки взялися “групи смерті”?
Чимало фахівців уже висловилися щодо того, звідки почалася істерія з “групами смерті”. Про всяк випадок, повторю. Першим панікером виступила російська “Новая газета”.
За кілька діб статтю перепостили понад мільйон разів. Попри те, що матеріали журналістки і колеги, і правоохоронці рознесли дощенту, інформація “пішла в народ”. Батьки й педагоги кинулися проводити профілактичні бесіди, а кількість учасників і самих груп стала рости в геометричній прогресії. Самоздійснюване пророцтво.
Фразу про “кваліфікованих психологів” досі тиражують десятки видань – хожа жодного так і не знайшли.
Детально про те, як розвивався цей “культ”, можна прочитати за посиланням.
Наступний сплеск активності припав на початок 2017. Причини – поки невідомі. Отак кількість запитів щодо “китів” виглядала наприкінці лютого 2017 року:
Схоже, далі ситуація почала розвиватися вже неконтрольовано.
Щоправда, поки шо на всьому пострадянському просторі не набралося й десятьох випадків, коли би правоохоронці підтвердили, що дитину довела до самогубства тільки участь у групі, а не інші чинники.
Підлітки та самогубства. Трохи даних.
Смерті тинейджерів 12-19 років становлять лише невелику частку від загального рівня смертності – менше одного відсотка. Утім, Американська асоціація психіатрів стверджує, що на кожний завершений епізод самогубства підлітка стається приблизно 25 невдалих спроб.
Чому підлітки позбавляють себе життя?
Чимало тинейджерів, які намагалися чи скоїли самогубство, мали психічні розлади – депресію, біполярний розлад тощо. Як наслідок, їм було важче витримувати стрес підліткового віку, зокрема давати раду відторгненню, провалам, розривам чи сімейним негараздам. Часом вони не мали відчуття, що керують власним життям – а відтак самогубство здавалося їм єдиним рішенням тимчасової проблеми.
Смертність серед підлітків викликає резонанс у суспільстві, тому що переважно тинейджери гинуть через зовнішні причини – нещасні випадки, вбивства та самогубства. Усі ці причини – можна попередити.
Самогубство посідає третє місце у списку смертельних загроз для старшокласників – за нещасними випадками та вбивствами. Сполучені Штати наводять статистику за 1999-2006 роки: наклали на себе руки 11 відсотків підлітків, які померли. За даними шведського дослідження 2004 року серед дітей 11-15 та 15-20 років приблизно 8% дівчат і 3% хлопців зізналися, що хоча би раз намагалися вкоротити собі віку.
Психологи називають такі основні фактори, що провокують самогубства серед підлітків (від найчастіших до найрідших)
- персональні фактори – депресія, алкоголізм, психіатричні захворювання і т.ін.
- сімейні фактори – жорстоке ставлення до дитини, сімейні проблеми, розлучення
- інше – залежність від відеоігор та інтернету, травля у школі, насильство через сексуальну орієнтацію чи приналежність до меншини.
Список симптомів, які можуть свідчити про намір підлітка скоїти самогубство:
- проблеми зі сном (забагато або замало спить)
- втрата апетиту та/або ваги
- ізоляція
- втрата інтересу до звичних занять
- прогули
- вербальна чи фізична агресія
- вживання алкоголю чи наркотиків
- нехтування гігієною та зовнішнім виглядом
- надмірний потяг до ризику
- зацікавленість смертю
- відправлення тривожних повідомлень у інтернеті
- погані оцінки або незвичні проблеми в школі
- складнощі з концентрацією
- негативні думки про свої здібності, здатності та успіхи
Дочитали список? З одного боку, корисна інформація, з іншого – здається, ледь не в кожної дитини (людини) можна виявити бодай 2-3 пункти…
У мене немає однозначної відповіді – наскільки сильно варто боятися впливу інтернету на дитину. У будь-якому разі, рецепт порятунку один – нормальні стосунки вдома, любов, довіра, повага, прийняття. Миру вам, і нехай це жахіття швидше зникне зі шпальт і екранів – а відтак і забудеться.
