Піти зі школи, щоби зубрити підручники вдома? Якось нудно та неефективно. Натомість можна додати до навчання трохи драйву та точок дотику з реальним життям через втілення проектів, великих і маленьких. Це просто, весело й дуже ефективно!
У цій статті я опишу загальний принцип підготовки та відбору проектів для різного віку. Надалі буду потроху викладати набори ідей для різних тем і предметів (у коментах можна пропонувати як теми, так і ідеї проектів!)
Отже, в чому полягає суть проектного навчання? Наша мета – підтримати та/або розвинути пізнавальний інтерес у дитини. Завдання проекту – спонукати до пошуку інформації, допомогти впорядкувати певний обсяг знань або стати поштовхом до заглиблення у тему.
Якими бувають проекти?
Офіційної класифікації проектів, звісно, немає. Вони можуть бути якими завгодно! Мистецькими, дослідницькими, “впорядкувальними” тощо.
Приміром, дуже ефективним способом розібратися з датами є створення таймлайнів. Вони бувають дуже різними! “Лінію часу” можна робити і онлайн, і на папері.
Що таке таймлайни і як вони допомагають вчити історію
Тема та зміст проекту залежать і від того, що ви вивчаєте, і від інтересів дитини, і від того, скільки часу кожен із вас готовий цьому приділити.
Як придумати проект?
Перш за все, варто спитати в учня 🙂 Дуже велика імовірність того, що у вашого школяра вже є ідеї щодо цікавого способу вивчення параграфів. Якщо ж ні – запропонуйте кілька варіантів на вибір. Перш ніж це робити, оцініть свої сили! Кількість часу сміливо множте на два.
Не придумується? Нічого страшного, “все вкрадено до нас” 🙂 Десятки, а то й сотні ідей проектів можна знайти на пінтересті. Щоправда, англійською, але картинки та автоперекладач – найкращі друзі перекладача!
Тепер визначте, ваш проект – це початок вивчення теми, завершення або власне і є процес навчання? Якою є мета, якої ви хочете досягти? Перевірте, чи всі матеріали у вас є.
Разом із дитиною розробіть план проекту, визначте дедлайни. Якщо запланована презентація – заздалегідь запросіть гостей (це не дасть закинути підготовку).
Повсякчас контролюйте виконання, допомагайте в складних моментах і не забувайте хвалити! І найприємніше – робіть фотофіксацію етапів! За кілька років буде цікаво й ностальгічно згадувати 🙂
Стати муміфікатором
Одним із перших дитячих проектів, про які я дізналася і який вразив мене до глибини душі, була муміфікація*** курки. Таким чином другокласники в американській школі розпочали двомісячний курс із історії Давнього Єгипту. Муміфіковану курку діти загорнули в “бинти”, прикрашені єгипетськими ієрогліфами, додали запашні трави, поклали в саморуч зроблений саркофаг і виступили з проектом перед іншими класами. Розповідали про те, як і навіщо муміфікували людей і тварин у Єгипті.
Що учні встигли опанувати під час проекту:
- базова історія Давнього Єгипту
- давньоєгипетська міфологія та релігійні практики
- піраміди
- письмо та навчання
- трішечки хімії/біології – як відбувається муміфікування тканин
- культура – розписи, священні символи, кольори, поховальні обряди
- навички презентування проекту
Звісно, така тривала робота потребує певної самовідданості від учителя або батьків. Але досягти мети можна й набагато простішими методами.
От лише кілька ідей, як можна вчити історію та географію:
- робити фотоальбоми з портретів і вивчати особливості портретного живопису різних епох, розбираючись із родоводами королів;
- створювати багатошарові мапи, щоби запам’ятати територіальні зміни упродовж певного часу;
- створювати леп-буки;
- пробувати відтворити побут якогось періоду (розвести багаття за допомогою паличок, самим зробити лапшу чи змолоти борошно, попрати руками тощо);
- зробити дослідження, для цього піти до музею з певною метою, замалювати потрібні експонати, взяти інтерв’ю, зробити доповідь, виступити з презентацією, записати її на відео та закинути на ютуб;
- піти “в поле”, щоби досліджувати річку, грунти, рослини – або гуляти містом, шукати історичні місця й будинки.
Варто згадати і швидкі способи навчання:
- створення ментальних мап (mind maps) – дехто любить їх робити на папері, дехто – в спеціальних програмах чи онлайн;
- графіків і діаграм;
- проекти з онлайн-колаборації – створення спільного конспекту.
Одним словом, було би бажання, а проект знайдеться! Бажаю вам натхнення та ентузіазму, заглиблення в цікаві теми та корисних розваг 🙂
*** так, я знаю, що вам уже хочеться щось муміфікувати :))), тож от рецепт:
- 1 невелика курка (думаю, куропатка ще краще, бо швидше висохне)
- сіль (багато)
- сода (багато)
- спирт
- паперові рушники
- пластиковий контейнер
- бинт
- клей ПВА
- коробка, яка стане саркофагом
- матеріали для розпису та декору
1. ретельно вимийте пташку, висушіть її паперовими рушниками зовні й зсередини
2. протріть спиртом ззовні та зсередини
3. змішайте в рівних пропорціях сіль і соду
4. насипте на дно контейнера приблизно 1 см суміші
5. насипте суміш всередину тушки, покладіть її до контейнера за засипте сумішшю. Щільно закрийте контейнер і поставте у прохолодне темне місце. Курка не дуже приємно пахне, тому варто вибрати місце подалі 🙂
6. сіль і сода поступово вбиратимуть вологу з курки, тому час від часу суміш потрібно міняти на свіжу – приблизно раз на 4-8 днів. (щоразу можна використовувати цей момент для ведення щоденника спостережень – вимірювати розміри курки, фотографувати, записувати зміни, описати колір і якою відчувається шкіра). Після 4-5 змін мумія готова.
7. тепер загортаємо її в бинти: розводимо ПВА водою, макаємо туди відріз бинта й починаємо обмотувати тушку. Крильця та ніжки обгортаємо окремо. За бажання, на цьому етапі можна покласти всередину курки запашні трави – так робили в Єгипті, щоби перебити неприємний запах. Коли клей висохне (за 1-2 доби), можна починати прикрашати мумію. І не забудьте про саркофаг 🙂
8. щоби завершити проект, можна влаштувати поховальну церемонію, під час якої вся родина радітиме, що позбулася куркомумії :))))
